Корекційно-педагогічна робота з дітьми із загальним недорозвитком мовлення.
Під загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) у дітей з нормальним слухом розуміють таку форму мовленнєвої аномалії, при якій порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, які відносяться як до звукової, так і до смислової сторони мовлення. При цьому найсуттєвіші недоліки виявляються під час засвоєння і використання дітьми цієї категорії лексики та граматики рідної мови.
У логопедії умовно виділені три рівні ЗНМ, серед яких перші два характеризують більш глибокі ступені порушення мовлення, а на третьому більш високому рівні, у дітей залишаються лише окремі прогалини у розвитку звукової сторони мовлення, словникового запасу і граматичної будови.
Для І-го рівня ЗНМ характерні такі ознаки:
- активний словник перебуває в зародковому стані; він складається із звуконаслідувань, слів-белькотінь, невеликої кількості загальновживаних слів. Значення слів нестійкі і недиференційовані;
- пасивний словник ширше активного, але розуміння мовлення поза ситуацією досить ускладнене. Фразове мовлення практично відсутнє;
- здібність сприймати звукову і складову структуру слова не сформована.
ІІ-й рівень ЗНМ.
Діти володіють побутовим словниковим запасом (здебільшого пасивним). Активний словник розширюється за рахунок використання деяких прикметників і прислівників; відбувається збагачення мовлення за рахунок використання окремих форм словозміни. Спостерігаються спроби змінити слова за родами, числами, відмінками, дієслова за часом, але ці спроби є невдалими. Починають користуватися фразою, зв’язне мовлення у зародковому стані; покращується розуміння мовлення; вимова звуків і слів значно порушена.
ІІІ-й рівень ЗНМ має такі особливості:
На фоні порівняно розгорнутого мовлення спостерігається неточне знання і неточне використання багатьох побутових слів. В активному словнику переважають іменники і дієслова. Мало слів, які характеризують якості, ознаки предметів і дій, допускають помилки у використання простих прийменників і не використовують складні; спостерігається недостатня сформованість граматичних форм мови – помилки у відмінкових закінченнях, змішування часових та видових форм дієслів, помилки в узгодженні, не користуються спотворенням; в активному використовують прості речення. Відмічається повне невміння поширювати речення та будувати складні; у більшості дітей зберігаються недоліки вимови звуків і порушення структури слова, що спричиняє труднощі в оволодінні звуковим аналізом і синтезом слів. Розуміння побутового мовлення хороше, але виявляється незнання окремих слів і значень, змішування смислових значень слів, близьких за звучанням, недостатнє оволодіння багатьма граматичними формами.
Поради педагогам та батькам
Пальчикова гімнастика
Пальчикова гімнастика – особливий вид вправ на розвиток дрібної моторики, який не схожий на інші ігри дітей. Будь — який малюк , ще не вміючи розмовляти, радісно реагує на « Сороку — ворону » або « Куй, куй чобіток ». Йому приємно відчувати ніжний дотик маминих рук, чути її лагідний голос, весело грати з нею. Діти із задоволенням і радістю спостерігають за тим, як їх пальчики з легкістю перетворюються на тварин , різні речі та явища. Попри те , що грати з пальчиками цікаво і весело, ці вправи мають величезний вплив на загальний розвиток дитини, а саме:
– розвивають координацію рухів , дрібну моторику рук;
– розвивають пам`ять , уяву та інші довільні когнітивні процеси;
– підвищують функціональну активність мозку;
– усувають емоційну напругу , підтримують життєвий тонус.
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ
Отож , починаймо грати!
« Білка »
Сидить білочка руденька ,
Продає гриби опеньки :
Лисичці – сестричці ,
Горобцю , синичці ,
Ведмедику товстоп`’ятому ,
Зайченяті вусатому .
(по черзі розгинати всі пальці , починаючи з великого)
« Хрущ »
Я малий веселий хрущ ,
Мене знає кожен кущ .
Маю я красиві вуса ,
І нічого не боюся.
(стиснути кулачок . Вказівний палець і мізинець розвести в різні боки (« вуса »), ворушити « вусами » )
« Окуляри »
Нині в тітоньки Тамари
Загубились окуляри .
Нумо , спробуємо діти ,
Їх із пальчиків зробити .
(утворити два кружечки з великих та вказівних пальців обох рук, з`єднавши їх )
« Сонце »
Вийди , вийди сонечко ,
На дідове полечко ,
На бабине зіллячко ,
На наше подвір`ячко.
Статичні вправи
«Лопата». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [л], [с], [з], [ц], [р], [ш], [ж].
Мета. Відпрацьовувати вміння втримувати язик широким, спокійним, розпластаним, розслабивши його м’язи.
Зміст. Усміхнутися, висунути широкий язик, розпластати його на нижній губі, утримуючи в цьому положенні 10—15 секунд.
Методичні рекомендації. Не розтягувати сильно губ, щоб не було напруження. Стежити, щоб не заверталася нижня губа. Не висувати язик далеко: він має лише накривати нижню губу. Бічні краї язика торкаються куточків рота. Якщо ця вправа не виходить, виконувати вправу «Млинці».
«Грибок». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [р], [ш], [ж], [ч].
Мета. Відпрацьовувати вміння втримувати язик біля верхнього піднебіння, розтягуючи під’язикову вуздечку.
Зміст. Усміхнутися, трохи відкрити рот і присмоктати широкий язик до піднебіння, потім відкрити рот широко. (Язик нагадуватиме тонку шапку гриба, а розтягнена під’язикова зв’язка — його ніжку.) Утримувати 10—15 секунд.
Методичні рекомендації. Стежити, щоб бічні краї язика були притиснуті рівномірно, жодний із них не опускався. Під час повторення вправи намагатися відкривати рот ширше.
«Чашка». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [р], [ч], [ш], [ж].
Мета. Зміцнювати м’язи бічних країв язика, відпрацьовувати його піднімання.Зміст. Широко відкрити рот. Широким язиком потягтися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Дитині можна сказати: «Уяви, що я налила у твою чашку воду, а ти мусиш її тримати, не виливаючи». Утримувати язик у такому положенні 10—15 секунд.
Методичні рекомендації. Рот має бути широко відкритим. Стежити, щоб працював тільки язик, а губи йому не допомагали, не торкалися язика — вони мають бути нерухомими. Бічні краї язика мають підніматися рівномірно, жоден з них не повинен опускатися.
«Трубочка». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [с], [з], [ц].
Мета, відпрацьовувати вміння утворювати щілину між бічними краями язика.
Зміст. Відкрити рот, висунути широкий язик. Підняти бічні краї язика, зробити «трубочку», дмухнути в неї. Виконати вправу 8—10 разів.
Методичні рекомендації. Щоб полегшити виконування вправи, можна запропонувати малюкові висунути розпластаний язик між зубами, після чого округлити губи. Якщо в дитини не виходить цей рух, використати механічну допомогу:маленькою ложечкою натиснути на основу язика (уздовж середньої лінії)і запропонувати маляті округлити губи.
«Голка». Формує в дитини кінестетичне відчуття напруження. Мета. Відпрацьовувати вміння втримувати язик напруженим. Зміст. Відкрити рот, вузький язик висунути далеко вперед, утримувати 10— 15 секунд.
Методичні рекомендації. Рот широко відкритий. Стежити, щоб кінчик язика не відхиляйся вбік. Не завертати нижню губу.
Якщо в малюка не виходить утримувати язик вузьким і напруженим, виконувати вправу «Годинник».
«Хоботок». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [у], [ш], [ж], [ч].
Мета. Зміцнювати м’язи губ. , Зміст. Рот закритий, губи зімкнені. Витягнути губи вперед, утримувати в цьому положенні 10—15 секунд.
Методична рекомендація. Звертати увагу дитини на напруження висунутих уперед губ.
«Усмішка», або «Гумка». Готує артикуляційний апарпт до поставлення звуків [с], [ц].
Мета. Зміцнювати м’язи губ, закріплювати зоровий контроль за їхнім положенням.
Зміст. Зуби зімкнені. Розтягувати губи в усмішці, не показуючи зубів. Утримувати 10—15 секунд.
Методична рекомендація. Стежити, щоб рот не відкривався.
Динамічні вправи
«Смачне варення». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [л], [р], [ч], [ш], [ж].
Мета. Розвивати рухливість м’язів язика, відпрацьовувати рух угору широкої передньої частини язика.
Зміст. Запропонувати дитині уявити, що вона їла варення: «Воно дуже смачне! У тебе замазалася верхня губа, злижи язиком варення з верхньої губи. Отак». Передній край широкого язика рухається по верхній губі згори вниз, але не з одного боку в другий (10 разів).
Методичні рекомендації. Стежити, щоб працював лише язик, а нижня щелепа не «допомагала», не «підсаджувала» язик угору — вона має бути нерухомою (можна притримувати її пальцем). Язик має бути широким, його бічні краї торкаються куточків рота. Якщо вправа не виходить, слід повернутися до вправи «Млинці». Тільки-но язик стане розпластаним, потрібно маленькою ложечкою підняти його вгору й завернути на верхню губу.
Артикуляцiйна розминка: «Розмова лісу» «Чутливе вушко»
Просимо тишину-ц-ц-ц;
Вітерець у лісі-ш-ш-ш;
Повзе вуж у траві-с-с-с;
Розженем галасливих птахів-кш-кш-кш;
Прилетів жук-ж-ж-ж;
Дмухнем на кульбабку- ф-ф-ф;
Заспівав комарик-з-з-з-з;
Пролетів птах-шук-шук;
Запихкав їжачок-пих- пих-пих;
Дзюркоче вода у струмочку-дз-дз-дз;
Забриніла бджілка-дж-дж-дж;
Загуркотів у полі тракторр-р-р-р;
Відгукнувся на річці пароплав- л-л-л.
Вправи на розвиток мовного дихання.
1.Здування кульбаби.
2.Дмухання на пелюстки квітів: ромашки, волошки.
3.Прокочування силою видихуваного повітря кульок, олівців на поверхні столу.
4.Надування бульбашок на поверхні води з допомогою трубочки.
5.Гасіння свічки на відстані.
6.Ігри: «Вітерець-пустунчик», «Осінні листочки», «Метелики», «Сніжинки», «Дощик», «Гойдалки», «Гарячий чай», «Нарубаємо дров», «Розпилюємо колоду».