Новий етап у розвитку шкільної освіти в контексті Нової Української Школи пов’язаний з впровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації освітнього процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, забезпечення його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями , які дозволили б йому перебудувати освітній процес відповідно до нових вимог і підходів.
Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві.
Окрему увагу слід звернути на зміни в організації сучасного освітнього середовища. Плануючи організацію освітнього середовища в перших-других класах, не лише важливо, а й необхідно брати до уваги теорію розвитку дитини, особливо теорію розвитку дитини з порушенням інтелектуального розвитку.
Перш за все, освітнє середовище у перших класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності.
Практика ранкових зустрічей є однією з успішних практик, що допомагає вчителю у створенні спільноти в класі, що зазвичай потребує часу, уваги й терпіння. Ранкова зустріч сприяє створенню взаємин між дітьми і дорослими у класі.
Під час проведення практики ранкової зустрічі відбувається розвиток
важливих навичок дітей, серед яких – навички спілкування, академічні і со-ціальні навички. Крім цього, практика ранкових зустрічей сприяє створенню у класі позитивного настрою та позитивній поведінці.