РАДІ ВІТАТИ ВАС НА САЙТІ КЗ "ЧЕРНІВЕЦЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА №3"

Поради батькам

porady-batkam-1

 



ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН БАТЬКІВ ВПЛИВАЄ НА ДИТИНУ

Завжди, а в нелегкі часи особливо, ми маємо дбати про власну безпеку та власний психологічний стан. Адже війна та її наслідки негативно позначаються на психологічному стані усіх: як дорослих, так і дітей. Тому необхідність турботи про себе важлива і  для нас самих, і  для наших дітей, які бачать наш стан та дуже на це реагують.

Але, попри всі складні проблеми, ми зможемо з ними впоратися заради себе та наших дітей, і творити наше теперішнє та майбутнє.

Для цього закликаю батьків звернути увагу на свій психологічний стан та психологічний стан  своїх дітей. Не ігноруйте свій стан та зверніться за психологічною допомогою.  Тим більше, що зараз є багато безоплатних можливостей отримати таку допомогу, перелік гарячих ліній та платформ ви можете знайти на нашому сайті.

Адже депресія у батьків може викликати майбутню депресію в дітей, а негативні наслідки стресу, який впливає на батьків чи на одного з них, – сприяти почуттю відторгнення у дитини, зниженню самооцінки, агресивній поведінці дитини.

Пам’ятайте, що посттравматичний стресовий розлад, який може розвинутися після травматичних подій, може проявитися через тривалий час: від 1-2 тижнів – до пів року після події. Застарілі проблеми зі стресом та посттравматичний стресовий розлад впливають на все подальше життя людини.

Щоб зменшити негативний вплив стресу на людину науковці радять батькам, зокрема не зосереджуватися на негативних думках, дотримуватися здорової межі в емпатії, обмежувати негативні новини, спілкуватися з рідними та друзями.


РЕКОМЕНДАЦІЇ  ПСИХОЛОГА

Інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки дітей в цифровому просторі

          Комунікації у віртуальному просторі мають свої особливості, так як є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Але безконтрольне їх використання несе ризики здоров’ю, нормальному розвитку та благополуччю дітей, зокрема:

  • Контактні ризики (сексуальні експлуатації, розбещення (грумінг), вербування дітей для вчинення злочинних дій, або для цілей торгівлі людьми);
  • Ризики поведінки (залякування, переслідування, розповсюдження/оприлюднення без отримання відповідної згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті);
  • Ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну, фізичному та емоційному виснаженню дитини);

Так, однією з розваг підлітків в соціальних мережах, які за умови відсутності певних відповідних компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали інтернет – челенджі та групи смерті.

Челендж (від англ. Chellenge) – короткий інтернет ролик в якому блогер/учасник виконує певне завдання на відеокамеру, розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити.

Найбільш небезпечними останнім часом стали наступні екстремальні челенджі:

  • «вогняний челендж»;
  • «падіння в стрибку»;
  • «отруєння таблетками або капсулами для прання»;
  • «суіцидальний челендж «Момо»;
  • «задушення, втрата свідомості»;
  • «вистрибування з автомобіля» тощо;

З огляду на вищезазначене необхідно формувати компетенції дітей, батьків, педагогічних працівників щодо безпечної поведінки в цифровому просторі.

Для залучення батьків та їх інформування, наш заклад – КЗ « Чернівецька спеціальна школа №3» використовує дошки оголошень для батьків, телефонний зв’язок, сайт закладу тощо.

Для комунікації з батьками щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі важливо звернути увагу на наступні поради:

  • Говорити з дитиною про безпеку в інтернеті. Найперше варто обговорювати з дитиною специфіку використання інтернету в повсякденному житті;
  • Будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною, підтримувати спілкування з дитиною. Бути щирими та зацікавленими при спілкуванні з дитиною. Давати поради та прислуховуватись до думки дитини. Дитина має відчувати, що дорослий поруч і готовий допомогти;
  • Разом з дитиною переглядати матеріали, якими цікавиться та захоплюється дитина. Це допоможе краще зрозуміти інтереси, захоплення дитини, та причини такого вибору;
  • Підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього. Приводити приклади моделей поведінки з негативним досвідом в інтернеті;
  • Заохочувати користуватись гаджетами в зонах видимості дорослих. Це дозволить тримати на контролі коло контактів дитини в інтернеті через телефон, планшет, ігрову приставку або інший пристрій, підключений до інтернету;
  • Встановлювати часові межі користування гаджетами для оптимізації вільного часу;
  • Бути уважними до змін поведінки дитини, особливо до проявів страху, стурбованості, порушення сну або апетиту дитини. Контролювати з ким дитина контактує в інтернеті. Бути уважними до психологічного стану дитини.
  • Використовувати програмне забезпечення на пристроях, якими користується дитина, яке обмежує її доступ до сумнівного або небажаного контенту. Переглядати електронні журнали відвідувань сайтів на гаджетах, що використовує дитина для «сьорфінгу» в інтернеті.   

 

У разі виявлення, що дитина стала нервовою, схильною до проявів насильства,  перебуває у тривожному стані або піддається зовнішньому негативному впливу та маніпуляціям в цифровому просторі, варто одразу звернутись до поліції, психолога або соціального педагога школи.

Кваліфіковану психологічну допомогу та підтримку можна отримати за телефоном 0505372777.

Також важливо, щоб педагоги школи, постійно спілкуючись з батьками учнів, акцентували їх увагу на важливість безпечної поведінки в цифровому середовищі їх дітей.  


16 листопада – Міжнародний день толерантності

Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповіданн, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.

Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

8 мультфільмів, які навчають дитину толерантності


Поради соціального педагога

 


          Коли дітям нудно, у них завжди є спокуса залізти в гаджет (і, будемо чесні, у батьків теж є спокуса доручити дітей «електронній няні»). Але знайти свої інтереси, потренувати уяву і творчі здібності — це те, що набагато легше відбувається в реальному світі, ніж у відеоіграх і соцмережах. Натомість перенасичення гаджетами розвивають дратівливість, невміння фокусуватись у навчальному процесі, обмежену соціальну взаємодію. Час карантину — гарна нагода розпочату боротьбу зі смартфонами та почати переживати разом з дітьми більше цікавих миттєвостей!

        І. Пізнавальні активності

    • Влаштувати домашній книжковий клуб і запросити друзів сусідів на його відкриття;
    • Дізнатися історію міста, в якому живеш (батьки чи дідусь з бабусею мають допомогти);
    • Грати в ігри на рахунок, додавання і віднімання;
    • Навчитися готувати нову страву;
    • Навчитися азам фінансової грамотності (як планувати покупки, рахувати решту, накопичити на щось);
    • Самому зробити музичний інструмент (наприклад, калімбу);
    • Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності;

      ІІ. Сюжетно-рольові ігри

      Користь сюжетно-рольової гри для дітей добре вивчена: вона допомагає дітям тренувати соціальні навички та емоційний інтелект, розвиває мову і здатність самостійно вирішувати проблеми.

Ось кілька ідей:

      • Розіграти улюблену казку;
      • Побудувати чарівний будинок і населити його жителями;
      • Шукати скарб за підказками, захованими в схованках.

     ІІІ. Творчі заняття

  • Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру;
  • Навчитися шити;
  • Зробити скульптуру за допомогою алюмінієвої фольги;
  • Спробувати себе в фотографії;
  • Повозитися з глиною;
  • Придумати, що можна зробити з картонної коробки;
  • Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову;
  • Сісти на ганку чи біля вікна і намалювати те, що бачите (дерева, квіти тощо);
  • Малювати пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися).



Поради батькам першокласників «Як виховувати дитину»

У 6-7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути й сьогодні якщо дотримуватися найпростіших правил.

Правило 1

Протягом першого року навчання ваша дитина понад усе потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й вчителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити , а хтось ні. Саме у цей час у дитини формується свій власний погляд на себе. І якщо Ви хочете, щоб із неї виросла спокійна і впевнена у собі людина – обов’язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за ті чи інші провини. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина зневіриться у собі.

Правило 2

Комп’ютер, телевізор, телефон – заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи і невропатологи в усіх країнах світу

Правило 3

Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення

Правило 4

Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.

Правило 5

Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною

Правило 6

Не домагайтесь успіху силою примусу – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім`ї руйнує особистість.

Правило 7

Визнайте права дитини на помилку

Правило 8

Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.

Правило 9

І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді все краще зрозумієте.

Шкільний психолог Майковська О.Є.

prava-dytyny

Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні.

❏ Якщо дитина оточена критицизмом – вона вчиться звинувачувати.
❏ Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битись.
❏ Якщо з дитини глузують – вона буде нерішучою.
❏ Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.
❏ Якщо дитина оточена терплячістю – вона вчиться бути терплячою.
❏ Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.
❏ Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.
❏ Якщо з дитиною поводяться справедливо-вона вчиться справедливості.
❏ Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.
❏ Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.
❏ Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Навчіть дітей безпеки

Безпечна поведінка – це в першу чергу, вміння оцінити обстановку. Не забувайте нагадати дітям про елементарні заходи безпеки, щоб уберегтися від злочину і самим не вчинити протиправного. Отож розкажіть їм не тільки про те, як правильно переходити вулицю, а й як поводитися, коли до них чіплятимуться неповнолітні вимагачі, грабіжники чи хулігани. Дитина повинна знати, що деяких таємниць берегти не треба, і твердо усвідомити: якщо хтось силує її до непристойних дій, залякує чи, навпаки, робить дорогі подарунки-про це слід повідомити батькам або близьким. У кожному разі маленьку людину не звинувачуватимуть і не лаятимуть за те, що з нею зробив дорослий. Навпаки, їй завжди довірятимуть і допомагатимуть в усьому.

Навчіть дітей:

❏ завжди говорити, куди йдуть;
❏ вчасно приходити додому (у визначений батьками час) і ніколи не затримуватися на вулиці самим;
❏ уміти за зовнішністю відрізнити тих людей, у яких можуть бути погані наміри;
❏ нікуди не йти з незнайомцями без дозволу батьків;
❏ не сідати в чужу машину, навіть для того, щоб показати дорогу;
❏ не приймати дарунків без дозволу батьків;
❏ голосно кричати і , якщо є можливість, утікати, коли хтось має намір взяти силою;
❏ розповідати батькам навіть про те, у чому соромно зізнатися;
❏ перед тим, як відчинити двері, подивися у вічко, чи нема за дверима сторонніх; якщо тобі не видно, але ти чуєш голос людей, почекай, поки люди не підуть з площадки;
❏ ваша дитина не повинна приводити до себе в гості незнайомих людей;
❏ ваша дитина ніколи не повинна йти з навчального закладу з людьми, яких вона не знає, навіть, якщо вони посилаються на вас;
❏ відпускаючи дитину на прогулянку, розкажіть їй про найбільш небезпечні місця в дворі (підвали, горища, машини, що стоять). Назвіть їй, де гратися найбезпечніше.

Спілкування протягом дня

❏ Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
❏ Не підганяйте, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю причину не вирішили – гріха дитини у цьому немає.
❏ Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть їй декілька лагідних слів, без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було зауважень!» тощо.
❏ Забудьте фразу: «Чи був ти чемний?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам важко після важкого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
❏ Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
❏ Зауваження вихователя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
❏ При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре поводитись, то…». Часом умови ставляться важкі, і тоді ви можете опинитися у непривабливому світлі.
❏ Протягом дня знайдіть /постарайтесь знайти/ півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
❏ У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителями, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
❏ Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий стан. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми, перевантаження.
❏ Знайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день, і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.
❏ Чекати якогось дива від дитини, радісних поривань душі, доброти, треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.